Відбудова vs Велике будівництво 2.0: куди пішли 62 мільярди. Моніторинговий звіт коштів відбудови

Понад 62 млрд грн спрямували у 2023-2024 рр на об'єкти відбудови. Із них використали більше 55 млрд грн.

На що саме витрачали кошти: пріоритетні об'єкти відбудови чи проєкти Великого будівництва – Антикорупційний центр “Межа” презентував результати дослідження ефективності використання державних коштів на відновлення України. Моніторинг охопив 2023-2024 роки, рахунки Фонду ліквідації і United24. 

У “Межі” акцентували увагу на недоліках у процедурах розподілу коштів, вибірковості пріоритезації та корупційних ризиках.

“Фактично відбудова розпочалася у 2022 році. І тоді були серйозні побоювання, що відбудова перетвориться на Велике будівництво 2.0, що відоме значними корупційними ризиками. Потреби у відновленні України вже оцінюються у сотні мільярдів доларів, яких очевидно в Україні немає. Ми розуміємо, що вже зараз потрібно будувати стійку систему прозорих органів та прозорих фінансових інструментів”, – зазначив Даніїл Фуксман, юрист Антикорупційного центру “Межа”.

Юристка Антикорупційного центру Межа Владислава Рудика зазначила, що нині зупинена розробка ключового для відбудови законопроєкту “Про засади відновлення”, а також буде новий закон про публічні закупівлі: “Важливо, щоб у новому законопроєкті було передбачено оприлюднення кошторисів в обов'язковому порядку в Prozorro. За цим ми будемо слідкувати, бо наразі законопроєкт цієї вимоги не включає”.

Експерти "Межі" зазначили, що впродовж минулих 2 років основними джерелами фінансування відбудови були:

1. Фонд ліквідації – став основним фінансовим механізмом відбудови у 2023-2024 рр, із якого розподілено 62 млрд грн.
2. Платформа United24 – 1,7 млрд грн із рахунків пожертв пішли на об'єкти відбудови.

Експерти додали, що ключовим для прозорого розподілу коштів є пріоритезація. “Коли ми відкрили перший перелік звернень на отримання коштів із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, ми побачили дуже багато там будівництв нових стадіонів, басейнів, реконструкцій офісних центрів – на сотні мільйонів. Після запровадження пріоритезації кількість таких звернень дуже зменшилася. Бо діють чіткі критерії відбору проєктів”, – підкреслив Даніїл Фуксман.

Юристи представили ключові моніторингові дані щодо розподілу коштів на відбудову. Зокрема, у 2023 році найбільше фінансування отримали проєкти:

1. з відновлення критичної інфраструктури – 18,88 млрд грн;
2. компенсації за пошкоджене та зруйноване житло – 11,73 млрд грн;
3. будівництво магістральних водогонів – 8,5 млрд грн.

У 2024 топ-3 напрямки фінансування були такими:

1. будівництво магістральних водогонів – 5,4 млрд грн;
2. відбудова житла – 5,1 млрд грн;
3. захист об'єктів критичної інфраструктури – 4,5 млрд грн

Водночас “Межа” звернула увагу на недосконалість процедур закупівель, тривалість будівництва та відсутність дозволів на виконання робіт. Серед інших проблем — нестабільність джерел фінансування, що ускладнює довгострокове планування. 

На презентації також назвали кричущі приклади зростання вартості проєктів у рази. Наприклад, непідтриманий проєкт відбудови обласної лікарні в Житомирі, де після коригування ПКД фірмою Гринкевичів вартість реконструкції різко зросла у 5 разів – з 850 мільйонів до 4 мільярдів гривень. 

У “Межі” наголосили про потребу в посилення антикорупційних механізмів. Такі проблеми, як неоприлюднення інформації про проєкти, необов'язкове застосування пріоритезації та непрозорість роботи міжвідомчих робочих груп залишають простір для зловживань.

Довідково: за оцінками Уряду та міжнародних організацій, загальні потреби у відновленні України складають близько 486 мільярдів доларів на наступні 10 років. У 2023 році з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії було виділено 62 мільярди гривень, проте значна частина коштів залишилася нерозподіленою або використаною неефективно. Антикорупційний центр “Межа” проводить постійний моніторинг для забезпечення доброчесності та ефективності у процесі відбудови.