Попередні результати моніторингу конкурсу на посаду директора бюро економічної безпеки

Дослідження на тему конкурсу на посаду керівника БЕБ

В травні 2021 року було створено Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ), яке повинно було стати єдиним правоохоронним органом нового типу, що розслідує економічні злочини замість податкової міліції, економічних підрозділів СБУ та Національної поліції.
Передбачалось, що створення БЕБ сприятиме налагодженню партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами, підвищенню позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business тощо.
Однак, результат виявився протилежним. Вже в грудні 2022 року Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ (далі – ТСК). За результатами роботи ТСК було встановлено, що діяльність посадових осіб та керівництва ВЕБ призвела до систематичного порушення законодавства України

Звіт за результатами моніторингу використання коштів (09.2024-01.2025)

У звіті здійснено моніторинг використання коштів, а також визначено основні проблеми у сфері відновлення та надані практичні рекомендації для їх вирішення, що підвищить прозорість, підзвітність та ефективність відновлення України.

Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Звіт за результатами моніторингу використання коштів (03.2024-08.2024)

У звіті здійснено моніторинг використання коштів, а також визначено основні проблеми у сфері відновлення та надані практичні рекомендації для їх вирішення, що підвищить прозорість, підзвітність та ефективність відновлення України.

Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Звіт за результатами моніторингу використання коштів (08.2023-02.2024)

У звіті здійснено моніторинг використання коштів, а також визначено основні проблеми у сфері відновлення та надані практичні рекомендації для їх вирішення, що підвищить прозорість, підзвітність та ефективність відновлення України.

Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Які виклики вбачає громадськість у сфері відновлення?

У звіті визначено основні проблеми у сфері відновлення та надані практичні рекомендації для їх вирішення, що підвищить прозорість, підзвітність та ефективність відновлення України.

Відповідно до Третьої швидкої оцінки збитків та потреб (RDNA3) від уряду України, Світового Банку, ООН та Єврокомісії на кінець 2023 року потреби у відновленні оцінювались у майже 486 млрд дол протягом 10-річного періоду. Потреби на відновлення житла були найвищими – понад 80 млрд дол, або 17% від загального обсягу.
Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Законопроєкт "Про засади відновлення України"

Рамковий закон чи інструмент для прозорого відновлення?

Підготовлено на основі аналізу законопроєкту “Про засади відновлення України”, результатів моніторингу використання коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, дослідження діяльності Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, обговорень проєкту Концепту оновлення архітектури планувальних документів тощо.
За результатами аналізу виокремлено основні недоліки і прогалини законопроєкту та надано рекомендації щодо їх усунення.

Тіньовий звіт

Верховенство права, правосуддя та основоположних прав в Україні

8 листопада 2023 року Комісія ЄС представила свій перший звіт України як країни-кандидата рекомендованого розпочати переговори. Звіт містить перелік пропозицій щодо подальших реформ і покращень. Наш тіньовий звіт має на меті надати незалежну оцінку громадянським суспільством України прогресу у судовій системі та боротьбі з корупцією та основоположих прав як зазначено в розділах 23-24 EU accession process. Звітний період охоплює прогрес, досягнутий з жовтня 2023 року по вересень 2024 р. Звіт включає надзвичайні обставини повномасштабного російського вторгнення під час якого Україна веде свою євроінтеграцію.

Проблеми державного забезпечення учасників
бойових дій сучасними
та багатофункціональними
протезами

Через повномасштабну війну, розв’язану Росією, різко зросла кількість ампутацій — як серед військових, так і цивільних. 

Відповідно зросла й потреба у фінансуванні дороговартісного протезування та реабілітації. За оцінками, кількість людей, які втратили кінцівки станом на листопад 2023 року, може сягати 50 тисяч.
Попри суспільну важливість, система протезування страждає на законодавчі прогалини, бюрократію та зловживання. Аудит Рахункової палати показав: у 2021–1 півріччі 2023 року 22,9 млн грн витрачено неефективно, 65 млн — з порушеннями, з них 6,5 млн — із ознаками шахрайства.
Чинна нормативна база суперечлива, часто не відповідає сучасним потребам і має антисоціальні риси. Мінсоцполітики та Фонд соцзахисту не мають достовірних даних і не здійснюють належного моніторингу якості послуг, що унеможливлює своєчасне вдосконалення системи. Через відсутність контролю допускаються зловживання та неефективне використання коштів на місцях.