Дослідження ефективності інституту антикорупційної експертизи проєктів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України

За результатами дослідження вирахувано кількісні показники врахування розробниками актівКабінету Міністрів України (далі - “КМУ”) висновків антикорупційної експертизи Національногоагентства з питань запобігання корупції (далі - “НАЗК”) у 2024 році та надано рекомендаціїзадля вдосконалення інституту антикорупційної експертизи.

Дослідження щодо ефективності використання петицій, поданих до кабінету міністрів україни, як інструменту електронної демократії

Дослідженням охоплено аналіз підтриманих громадянами петицій за 2022 – січень 2025 року, визначено проблематику інституту електронних петицій, досліджено міжнародний досвід та запропоновано рекомендації для його удосконалення.

Попередні результати моніторингу конкурсу на посаду директора бюро економічної безпеки

В травні 2021 року було створено Бюро економічної безпеки України (далі – БЕБ), яке повинно було стати єдиним правоохоронним органом нового типу, що розслідує економічні злочини замість податкової міліції, економічних підрозділів СБУ та Національної поліції.
Передбачалось, що створення БЕБ сприятиме налагодженню партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами, підвищенню позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business тощо.
Однак, результат виявився протилежним. Вже в грудні 2022 року Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами БЕБ (далі – ТСК). За результатами роботи ТСК було встановлено, що діяльність посадових осіб та керівництва ВЕБ призвела до систематичного порушення законодавства України

Preliminary results of the monitoring of the competition for the position of director of the bureau of economic security

In May 2021, the Bureau of Economic Security of Ukraine (hereinafter referred to as the BES) was established to become the only new type of law enforcement agency investigating economic crimes instead of the tax police, economic units of the SSU and the National Police.
The BES was supposed to facilitate partnerships between business and regulatory authorities, improve Ukraine's position in the Doing Business ease of doing business ranking, etc.
However, the result was the opposite. Already in December 2022, the Verkhovna Rada of Ukraine established the Temporary Investigation Commission of the Verkhovna Rada of Ukraine to investigate possible violations of Ukrainian legislation by BES officials (hereinafter - the TIC). Based on the results of the TIC's work, it was established that the activities of the BES officials and management led to systematic violations of Ukrainian legislation

Звіт за результатами моніторингу використання коштів (09.2024-01.2025)

Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Звіт за результатами моніторингу використання коштів (03.2024-08.2024)

Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Звіт за результатами моніторингу використання коштів (08.2023-02.2024)

Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Які виклики вбачає громадськість у сфері відновлення?

Відповідно до Третьої швидкої оцінки збитків та потреб (RDNA3) від уряду України, Світового Банку, ООН та Єврокомісії на кінець 2023 року потреби у відновленні оцінювались у майже 486 млрд дол протягом 10-річного періоду. Потреби на відновлення житла були найвищими – понад 80 млрд дол, або 17% від загального обсягу.
Через продовження воєнних дій на території України кількість руйнувань постійно зростає, а коштів саме державного бюджету для відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів стає все менше. Це зумовлює необхідність запровадження прозорих та ефективних механізмів використання коштів, що дозволить як заощадити кошти державного бюджету, так і залучити більше міжнародної підтримки. 

Законопроєкт "Про засади відновлення України"

Підготовлено на основі аналізу законопроєкту “Про засади відновлення України”, результатів моніторингу використання коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, дослідження діяльності Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, обговорень проєкту Концепту оновлення архітектури планувальних документів тощо.
За результатами аналізу виокремлено основні недоліки і прогалини законопроєкту та надано рекомендації щодо їх усунення.

Тіньовий звіт

8 листопада 2023 року Комісія ЄС представила свій перший звіт України як країни-кандидата рекомендованого розпочати переговори. Звіт містить перелік пропозицій щодо подальших реформ і покращень. Наш тіньовий звіт має на меті надати незалежну оцінку громадянським суспільством України прогресу у судовій системі та боротьбі з корупцією та основоположих прав як зазначено в розділах 23-24 EU accession process. Звітний період охоплює прогрес, досягнутий з жовтня 2023 року по вересень 2024 р. Звіт включає надзвичайні обставини повномасштабного російського вторгнення під час якого Україна веде свою євроінтеграцію.

Проблеми державного забезпечення учасників
бойових дій сучасними
та багатофункціональними
протезами

Відповідно зросла й потреба у фінансуванні дороговартісного протезування та реабілітації. За оцінками, кількість людей, які втратили кінцівки станом на листопад 2023 року, може сягати 50 тисяч.
Попри суспільну важливість, система протезування страждає на законодавчі прогалини, бюрократію та зловживання. Аудит Рахункової палати показав: у 2021–1 півріччі 2023 року 22,9 млн грн витрачено неефективно, 65 млн — з порушеннями, з них 6,5 млн — із ознаками шахрайства.
Чинна нормативна база суперечлива, часто не відповідає сучасним потребам і має антисоціальні риси. Мінсоцполітики та Фонд соцзахисту не мають достовірних даних і не здійснюють належного моніторингу якості послуг, що унеможливлює своєчасне вдосконалення системи. Через відсутність контролю допускаються зловживання та неефективне використання коштів на місцях.